Nuestro equipo está formado por profesionales altamente cualificados y motivados, todos ellos expertos en su campo.
Nació en Granada, hizo sus estudios en la Universidad de Granada. Trabaja como profesora y sus relatos, llenos de fantasía, nos presentan distintos personajes cuya particularidad, es conectar desde el corazón. Sus libros incluyen una guía didáctica para trabajar los textos en clases de la ESO.
Liliana de Palma es argentina, aunque vive con su familia en España desde 1992.
Licenciada en Teología trabajó por más de veinte años en distintos comités de educación cristiana a nivel nacional y ha sido profesora en diferentes institutos bíblicos en Argentina, Sierra Leona y España. Conferenciante en decenas de ocasiones, enseña en la actualidad en la Facultad de Teología de la Federación de Asambleas de Dios de España.
Junto a su esposo, son pastores evangélicos en el sur de España y han colaborado con una ONG que desarrolla diversos servicios comunitarios en el ámbito de la educación y la ayuda social tanto en España como en Sierra Leona.
Aunque más de una vez han tenido que atravesar distintos tipos de vicisitudes, Dios en su gracia les llevó a comprender que aun en los momentos más oscuros se puede celebrar Fiesta en el Desierto.
Libro Fiesta en el desierto
Esta joven ilustradora ha puesto imagen y color a las poesías de Rosalía de Castro, en el libro El nombre de las cosas.
Моє знайомство як перекладача із творчістю Матео Максимоффа почалося під час роботи над першою в Україні антологією поезії ромів Європи — «За циганськими снами». Вірші до збірки обиралися згідно тематики у першу чергу, тому із Максимоффа потрапив туди лише уривок із «Дорогами світу» — звісно, якісний та змістовний, як усе в цього автора, але він не справив на мене потрібного враження. Ну Максимофф и Максимофф, ще й такий був поет.
Тому, коли мені запропонували попрацювати над віршами цього «ще й такого поета», було трохи недовіри. А що як усі його тексти будуть про нещасне життя народу? Ні, такі вірші теж повинні бути, звісно, але якщо їх набереться ціла збірка…
А це була ціла збірка різних віршів. Від нещасного життя народу до особистих нещасть автора, і від них, раптом — до щирої спраги до життя, виписаної через неймовірно влучні образи. Даєте пива? Не гидую! Даєте віскі, абсент, що завгодно, хоч божевілля? Ні, не гидую! Даєте смерть? І отут відповідь одразу змінюється: «Ні, я гидую», і стає зрозуміло, яким чином народ Максимоффа пережив усі свої поневіряння, пройшов через них, вийшов із високо піднятою головою. А коли до цього додаються діти, у яких в очах зоряна радість, а небо над ними має колір цих очей? А коли привиди блукають свідомістю автора, приводячи за собою жахи війни як вогню, та чудовисько — не війну саму собою, а людину, що її розвʼязала?
Мені випала честь перекласти вірші Матео Максимоффа на три мови одразу. І працювати з його прозою — перекладати її вже суто на українську. І дивуватися, наскільки кожен рядок його… ні, не поезії, сам прози написаний на межі закляття зі стародавніх гримуарів та молитви, яка містить в собі те саме світло, ту саму волю до життя, на якій і тримався завжди як увесь народ, так і сам Максимофф.
Мабуть, саме ця риса і викликає у суспільстві недовіру до народів, яких прагнули знищити фашисти під час Другої світової. Бажання жити. Спрага до життя, можна навіть сказати. І нехай в ньому будуть і привиди, і абсент, і війна, і стільки болю, скільки лише можна буде вмістити. Головне — що життя, саме собою життя, так само буде.
Мені здається, працюючи із парафіянами, Матео Максимофф як духовний служитель саме це намагався донести до всіх і кожного. Бо твори його — це середовище саме такої філософії. І я пишаюся, що можливість поділитися цією філософією, цією спрагою до життя із носіями мов, якими Матео не писав — не казатиму «не володів», він був поліглотом, і коли якоїсь мови не знав, то, мабуть, опанував би її за потреби чи бажання із такою самою легкістю, як і вміння жити з повною самовіддачею, — була надана саме мені. Особлива за це подяка Ілоні Махотіній, яка познайомила мене із видавництвом Kohelet, а до того — із циганською літературою як такою.
За бажання співпраці чи за прагнення написати мені кілька слів з будь-якого приводу та навіть без нього — звертайтеся на alrainguard@gmail.com .
Аліна Рейнгард,
поет, перекладач, письменник
© Derechos de autor. Todos los derechos reservados.
Necesitamos su consentimiento para cargar las traducciones
Utilizamos un servicio de terceros para traducir el contenido del sitio web que puede recopilar datos sobre su actividad. Por favor revise los detalles en la política de privacidad y acepte el servicio para ver las traducciones.